Вроде обычный договор подряда, или что учесть подрядчику

  • 19.07.2017

[su_dropcap style=»flat» size=»5″]В[/su_dropcap] некотором государстве было много разных мастеров: недвижимость добротную возводили, мебель резную делали, программное обеспечение хитрое внедряли, чинили, шили, украшали, и договоры с заказчиками заключали, у кого какое ремесло.

И вот случилось раз, что столкнулись заказчик и подрядчик, кому и как договор исполнять надобно.

Надумал хитрый заказчик подрядчика разорить: к работе придирается и акт не подписывает, аванс назад требует и остаток не выплачивает, договор в одностороннем порядке расторгает и слухи ложные о подрядчике разносит.

А подрядчик знай себе работает да посвистывает, у него договор-то хитрый — мало свое дело мастерски делать, надо знать, как договор мастерски заключить, и работе польза, и деньги в сохранности будут.

Бился-бился да не смог заказчик подрядчика обхитрить.

Предмет договора


Договор должен содержать существенное (обязательное) условие — предмет.

Предметом может быть изготовление, обработка, переработка или ремонт вещи либо иная работа, имеющая овеществленный результат.

Но очень желательно прописать в договоре все, что касается работ:

  • наименование работ и их результат
  • содержание, виды и объем работ
  • начальный и конечный срок их выполнения (определяются календарной датой, указанием на событие, которое должно наступить, или истечением периода времени)
  • цену работ
  • место выполнения работ
  • способ передачи результата заказчику
  • используемые материалы и оборудование

Часть из них можно разместить в разделе о предмете договора, остальные — в других разделах.

Работы отличаются от услуг тем, что у работ есть материализованный результат, а услуга потребляется, поэтому если нельзя определить результат, возможно это услуги.

[su_spoiler title=»Законы» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 638 ч. 1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст. 837 ч. 1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ч. 2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Ст. 901. ч. 1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

[/su_spoiler]

 

Организация взаимодействия


В договоре желательно прописать выгодные исполнителю условия:

  1. Право исполнителя на досрочное выполнение работ и соответственно автоматический перенос всех сроков по договору.
  2. Право исполнителя на привлечение субподрядчиков без согласования с заказчиком.
  3. Право исполнителя на самостоятельное отнесение платежей заказчика в счет погашения задолженности, срок погашения которой настал раньше, в случае ошибок, отсутствия или недостаточности информации в платежных документах.
  4. Право исполнителя на приостановление работ в случае нарушения обязательств заказчиком.
  5. Право заказчика переложить обязательство по оплате на другое лицо (заказчики просят)
  6. Автоматическое вступление в силу актов сдачи-приемки работ по этапу или по договору, в случае их несвоервеменного неподписания заказчиком или непредоставления обоснованного отказа от подписания.
  7. Переход к заказчику рисков случайной утраты или повреждения результата работ по этапу или по договору с момента подписания акта сдачи-приемки работ по указанному этапу или по договору.
  8. Запрет на передачу третьим лицам прав и обязанностей по договору без письменного согласия, кроме предусмотренных договором случаев.
  9. Обязательство сторон своевременно уведомить об изменении местонахождения, почтового адреса, платежных реквизитов, реорганизации или ликвидации, иначе виновная сторона несет все риски, связанные с неблагоприятными последствиями.
  10. Недействительность отдельного положения договора не влечет недействительность других положений.
  11. Приложения и дополнительные соглашения являются неотъемлемой частью договора.
  12. Все споры по договору рассматриваются в суде по месту нахождения исполнителя.

По умолчанию договор делается гибким там, где исполнителю выгодно варьировать, и жестким, где невыгодно, и может редактироваться по требованию заказчика.

[su_spoiler title=»Законы» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 528 ч. 1. Виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Ст. 531. ч. 1. Боржник має право виконати свій обов’язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Ст. 838 ч. 1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

Ч. 2. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов’язку.

Ст. 855 ч. 1. Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Ч. 2. Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

Ст. 842 ч. 1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 851. ч. 1. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Ст. 856. ч. 1. Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв’язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

[/su_spoiler]

 

Одностороннее расторжение договора


На случай, если исполнитель не сможет или не захочет продолжать работы, в договоре желательно прописать его право на одностороннее расторжение договора путем направления заказчику письменного уведомления, иначе исполнитель сможет расторгнуть договор только по согласию заказчика или в судебном порядке.

Нужно подобрать и прописать подходящее исполнителю основание для расторжения договора:

  • независимо от причин по инициативе исполнителя
  • в случае систематического (три и более раз) нарушения заказчиком обязательств по договору
  • в случае просрочки заказчиком обязательств по оплате более чем на определенный срок
  • в случае нарушения заказчиком обязательств по договору, о которых потребитель уведомил его и предоставил срок на устранение, а тот не устранил, и т. д.

Если заказчик требует зеркальные условия расторжения договора против исполнителя, можно их добавить, но чтобы он не спекулировал расторжением договора, лучше прописать его обязательство оплатить фактически выполненные работы и расписать порядок расчета их стоимости.

Мы всегда советуем расставаться мирно.

[su_spoiler title=»Примеры» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Приклад з договору

Якщо порушення строків або інших вимог щодо виконання зобов’язань за договором, про що сторона, яка винна в порушенні зазначеного зобов’язання, була повідомлена письмово, тривають більше 20 днів, друга сторона має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення винній сторони не пізніше ніж за 10 днів до дати розірвання договору.

У разі дострокового розірвання договору з ініціативи замовника або за ініціативою виконавця в разі порушення замовником своїх зобов’язань за договором, замовник зобов’язується оплатити виконавцеві вартість фактично виконаних виконавцем робіт до моменту дострокового розірвання договору та відшкодувати виконавцеві упущену вигоду.

Вартість фактично виконаних виконавцем робіт по етапу, на якому відбувається розірвання договору, розраховується за формулою (А / В) xC, де:

А — вартість робіт за вказаним етапом, передбачена договором.
В — строк виконання робіт за вказаним етапом в робочих днях, передбачений договором.
С — кількість робочих днів, витрачених виконавцем на виконання робіт за вказаним етапом, які обчислюються з моменту початку робіт за вказаним етапом. Зазначений строк закінчується в день отримання виконавцем повідомлення замовника про розірвання договору або в день отримання замовником повідомлення виконавця про розірвання договору внаслідок порушення замовником своїх зобов’язань за договором.
Знак «/» — арифметична дія ділення.
Знак «х» — арифметична дія множення.

[/su_spoiler]

[su_spoiler title=»Законы» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 651 ч. 1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

[/su_spoiler]

 

Штрафные санкции


В целях клиентоориентированности, по умолчанию не стоит прописывать неустойку, ведь исполнитель и по закону сможет взыскать 3 % годовых от просроченной суммы и инфляционные начисления.

Но если исполнитель претендует на пеню, или заказчик требует, можно прописать зеркальную неустойку против обоих.

Напомним, пеня отличается от штрафа тем, что взыскивается:

  • за просрочку исполнения только денежного обязательства
  • только за каждый день просрочки

А штраф взыскивается:

  • за просрочку как денежного, так и неденежного обязательства
  • как за каждый день просрочки, так и за разовое или длящееся нарушение

Пеня и штраф взыскивается только за 1 год, а с субъекта предпринимательской деятельности, только за 6 месяцев, если иной срок не предусмотрен договором.

Если заказчик внес правки, нужно проверить и удалить увеличение ответственности исполнителя:

  • неустойку за весь период его нарушения (то есть более чем за 1 год или 6 месяцев)
  • штраф и пеню за одно и то же его нарушение (такое возможно по закону)

Рекомендуем исполнителю:

  • рассчитывая сроки работ, добавлять резерв к фактически запланированному времени (обычно 20-30 %), чтобы не нарушать их
  • договариваться о полной поэтапной предоплате, чем тратить время и силы на взыскание неустоек с заказчика
  • зеркальные штрафные санкции, это всегда справедливо

[su_spoiler title=»Примеры» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Приклад з договору

За порушення строків виконання робіт, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості робіт.

За порушення строків оплати або узгодження етапів робіт, замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної суми вартості робіт.

[/su_spoiler]

[su_spoiler title=»Законы» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 623. ч. 1. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Ст. 624 ч. 1. Якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Ст. 625 ч 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 549 ч. 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Ч. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 258 ч. 2 п. 2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV в редакції від 19.02.2016

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

[/su_spoiler]

 

Ограничение ответственности


Ни в коем случае не рекомендуем исполнителю брать на себя ответственность в виде:

  • возмещения упущенной выгоды заказчика
  • возврата заказчику всей оплаты, полученной по договору

Если заказчик внес указанные правки, нужно проверить и удалить их.

Ответственность исполнителя лучше всегда ограничивать стоимостью некачественных работ.

[su_spoiler title=»Примеры» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Приклад з договору

Граничний розмір відповідальності виконавця за збитки, завдані замовнику у зв’язку з порушенням зобов’язань за договором, в будь-якому випадку не може перевищувати суму грошових коштів, отриману виконавцем від замовника в якості оплати за неякісно виконані роботи за договором.

Виконавець не несе відповідальність за будь-які непрямі, випадкові, обумовлені особливими обставинами або супутні збитки або штрафні санкції, в тому числі упущену вигоду, таку як втрата очікуваного доходу, прибутку, економії, заощаджень, ділової активності, ділової операції або репутації, даних, а також за позовами інших осіб до замовника.

[/su_spoiler]

[su_spoiler title=»Законы» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 22 ч. 2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ч. 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ст. 614 ч. 1. Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, є нікчемним.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

[/su_spoiler]

 

Форс-мажорные обстоятельства


На случай длительности обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажорных обстоятельств), в договоре желательно прописать право исполнителя на одностороннее расторжение договора, иначе он сможет расторгнуть договор только по согласию заказчика или в судебном порядке.

В случае их возникновения, исполнитель освобождается не от самого обязательства, а только от ответственности, причем только за нарушение неденежного обязательства (ведь отсутствие денег это не форс-мажорное обстоятельство).

Обстоятельство считается форс-мажорным при одновременном соответствии всем критериям:

  • чрезвычайность — исключительный характер
  • неотвратимость — невозможно избежать или преодолеть
  • непредвиденность — невозможно предвидеть на момент заключения договора
  • объективная невозможность выполнения — прямая причинно-следственная связь между обстоятельством и невозможностью исполнения обязательства

Обратите внимание: не признаются форс-мажорными следующие обстоятельства (поскольку относятся к факторам обычного коммерческого риска):

  • нарушение обязательств контрагентом
  • отсутствие на рынке товаров, услуг или работ
  • отсутствие денег
  • изменение на рынке цен или курса валют (если цена договора определена в валюте или валютном эквиваленте)
  • экономический кризис, дефолт

Нужно подобрать и прописать конкретные случаи, из-за которых исполнитель может не выполнить работу (например, внеплановые ремонтные и строительные работы, прекращение энергообеспечения, введение квотирования).

Рекомендуем исполнителю порядок действий в случае форс-мажорных обстоятельств:

  • уведомить заказчика о начале и окончании форс-мажорного обстоятельства
  • предпринять разумные меры для устранения форс-мажорного обстоятельства
  • получить и предоставить заказчику подтверждающий документ
  • исполнить просроченное обязательство или расторгнуть договор

[su_spoiler title=»Примеры» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Приклад з договору

Сторони не несуть відповідальність за порушення зобов’язань за договором внаслідок обставин непереборної сили, а саме непередбачених і невідворотних подій надзвичайного характеру, які виникли після укладення договору і знаходяться поза розумним контролем сторони (подій природного, біологічного або техногенного характеру, суспільного життя, обмежувальних або заборонних дій державних органів і т. д.), крім випадків відсутності у сторони грошових коштів і недотримання обов’язків контрагентом.

Сторона, яка опинилася під впливом обставин непереборної сили, зобов’язується негайно повідомити іншу сторону про їх виникнення, вжити розумних заходів для їх усунення, надати іншій стороні підтверджуючий документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, її органом або іншим компетентним державним органом, не пізніше 1 місяця з моменту виникнення зазначених обставин, а також негайно письмово повідомити іншу сторону про закінчення зазначених обставин.

У разі неповідомлення та/або ненадання підтверджуючого документа про обставини непереборної сили в передбачений договором строк, сторона не має права в подальшому посилатися на їх дію, як на підставу, що звільняє від відповідальності за порушення зобов’язань за договором.

Строк виконання зобов’язань за договором автоматично продовжується на строк дії обставин непереборної сили.

У разі якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше 30 днів, кожна із сторін має право розірвати договір в односторонньому порядку.

[/su_spoiler]

[su_spoiler title=»Законы» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 617. Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ст. 652. ч. 1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 218 2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ст. 219 ч. 4. Сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР в редакції від 01.01.2016

Ст. 14 ч. 3. Торгово-промислова палата України: <…> засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів
за зверненнями суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);

Ст. 14-1 ч 1. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

[/su_spoiler]

 

Конфиденциальность


Только исполнитель вправе определить, какая информация относится к конфиденциальной (коммерческой тайне) и режим доступа к ней (например, производство, управление, планы, совещания, финансы, состояние рынка, партнеры, контракты, цены, научно-технические достижения, собственная безопасность компании).

Законом не разграничены понятия конфиденциальной информации и коммерческой тайны и меры по их защите, но коммерческая тайна регламентирована больше.

Коммерческой тайной является информация:

  • имеет коммерческую ценность
  • является секретной
  • признана вами коммерческой тайной
  • подпадает под меры вашей защиты

Желательно прописать реальные права обеих сторон на одностороннее раскрытие конфиденциальной информации:

  • своим работникам или субподрядчикам после подписания с ними договоров о неразглашении
  • по требованию судебного или государственного органа после уведомления второй стороны
  • в случае общеизвестности информации

В целях рекламы информацию о наличии, предмете и сторонах договора рекомендуем признать неконфиденциальной.

А в целях сохранения деловой репутации информацию о наличии и предмете судебных споров, наоборот,конфиденциальной.

[su_spoiler title=»Примеры» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Приклад з договору

Будь-яка інформація, створена або розкрита кожною стороною письмово, усно, в електронній формі або на матеріальних носіях у зв’язку з укладанням чи виконанням договору, є власністю і конфіденційною інформацією такої сторони і не повинна використовуватися іншою стороною з іншою метою, крім мети виконання договору.

Сторони зобов’язуються не розголошувати конфіденційну інформацію, крім випадків, передбачених договором, і прийняти всі розумні заходи з метою забезпечення її нерозголошення.

Розголошення конфіденційної інформації є правомірним в наступних випадках:

  • з письмової згоди сторін
  • своїм працівникам або субпідрядникам, якщо це необхідно для виконання договору за умови укладення з ними письмових договорів про нерозголошення конфіденційної інформації
  • на вимогу судового або державного органу відповідно до законодавства України за умови негайного повідомлення іншої сторони про таке розкриття і отримання від такого органу письмового запевнення про забезпечення високого ступеня захисту конфіденційної інформації
  • у разі загальновідомості конфіденційної інформації на момент її розкриття.

Кожна сторона зобов’язується на розсуд іншого боку повернути другій стороні все отримані оригінали, копії, репродукції, конспекти або інші матеріальні носії з конфіденційною інформацією або знищити конфіденційну інформацію в присутності представника іншої сторони.

Інформація про факт укладення, предмет і сторони договору не є конфіденційною інформацією.

Інформація про наявність та зміст судового провадження за договором є конфіденційною інформацією кожної сторони.

[/su_spoiler]

[su_spoiler title=»Законы» style=»fancy» icon=»folder-2″]

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV в редакції від 19.02.2016

ст. 505 ч. 1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Ч. 2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV в редакції від 19.02.2016

Ст. 36 ч. 1. Відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання відповідно до закону.

Ч. 2. Неправомірним збиранням відомостей, що становлять комерційну таємницю, вважається добування протиправним способом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання.

Ч. 3. Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання.

Ч. 4. Схилянням до розголошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків відомості, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання.

Ч. 5. Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до закону комерційну таємницю.

Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII в редакції від 01.01.2017

Ст. 21 ч. 2. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

[/su_spoiler]

Нашли ошибку? Помогите исправить! Выделите и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Close Menu

Спасибо!

Теперь редакторы в курсе.